ЄКЗК оприлюднив доповідь за результатами свого візиту до Нідерландів у жовтні 2025 року, який було зосереджено на поводженні з іноземними громадянами, позбавленими волі. Делегація відвідала два центри адміністративного тримання іммігрантів під вартою — центри тримання під вартою «Схіпхол» і «Роттердам» — та одну пенітенціарну установу, в’язницю «Тер-Апел», у всіх з яких тримаються іноземні громадяни, які не мають законних підстав для перебування в країні.
Центральною темою доповіді є реформа правових засад тримання іммігрантів під вартою, яка давно загальмувалася. Починаючи з 2007 року ЄКЗК наполягає на тому, щоб установи для територіального тримання було виведено зі сфери дії Закону про пенітенціарні принципи, і сама нідерландська влада поділяє цю позицію. Однак законопроєкт «Про повернення та тримання під вартою іноземних громадян» (Wet terugkeer en vreemdelingenbewaring), уперше внесений до парламенту ще у 2014 році з метою запровадити єдину правову основу для адміністративного тримання іммігрантів під вартою, на момент підготовки доповіді так і не було ухвалено.
Комітет гостро критикує дві ознаки чинного проєкту. Режим, передбачений для прикордонного тримання, може виявитися суворішим за той, що вже діє, а проєкт не лише зберігає одиночне ув’язнення як дисциплінарне стягнення при територіальному триманні, а й поширює його на прикордонне тримання, — що суперечить власним зусиллям нідерландської пенітенціарної служби обмежити застосування одиночного ув’язнення з огляду на доведену шкоду від нього.
У доповіді також зазначається, що загальне застосування тримання іммігрантів під вартою скорочується: у 2024 році на підставі імміграційного законодавства було затримано близько 4400 іноземних громадян проти 7812 у 2010 році, — зниження приблизно на 44% за чотирнадцять років. Водночас багаторічний пріоритет влади — зменшення «незручностей», спричинених окремими особами, які шукають притулку, шляхом прискореного розгляду справ та зосередження на поверненні — змінив склад осіб, які тримаються під вартою. У центрі тримання під вартою «Роттердам» ЄКЗК виявив скупчення осіб зі складними потребами у сфері фізичного та психічного здоров’я і розладами, пов’язаними із вживанням психоактивних речовин, належний догляд за якими установа забезпечити не могла, що живило насильство між особами, які тримаються під вартою, та часті втручання групи екстреного реагування.
У в’язниці «Тер-Апел», де переважно тримаються засуджені іноземні громадяни, які очікують на видворення, Комітет високо оцінив запропоновані заходи дозвілля, навчання та працю, проте знову виявив високу частку ув’язнених із проблемами психічного здоров’я та залежностями, потреби яких залишалися незадоволеними. Він визнав відділення посиленого догляду цієї в’язниці непридатним для виконання його призначення — надто великим, розташованим у спільних приміщеннях зі звичайним відділенням і таким, що не має належно кваліфікованого персоналу.
Насамкінець ЄКЗК розглянув усталену в Нідерландах систему розгляду скарг, яка нині не витримує зростаючого навантаження, унаслідок чого між поданням скарги та її вирішенням нерідко минають місяці. Комітет закликав владу посилити її ефективність, конфіденційність і незалежність, а також пристосувати процедури до реалій короткострокового тримання іммігрантів під вартою, щоб право на скаргу залишалося дієвим засобом правового захисту.
Нідерландська влада надала відповідь, виклавши заходи, вжиті на виконання рекомендацій Комітету.
📄 Доповідь (англ.): https://rm.coe.int/48802c3a25
📄 Резюме та зауваження (англ.): https://rm.coe.int/48802c3a24
📄 Відповідь уряду (англ.): https://rm.coe.int/48802c3a27
🔗 Джерело: www.coe.int
Dmytro Yagunov 