Наприкінці 2010 року у Венесуелі з’явився унікальний феномен – the Pranato System, покликаний впорядкувати ситуацію, яку держава намагалася стримувати. На той час у в’язницях щороку гинули десятки людей під час спалахів насильства. Щоб зменшити цей показник, уряд Венесуели уклав угоди з лідерами в’язничних банд.
Практика надання влади pranes в обмін на допомогу в контролі над в’язницями у Венесуелі почала зароджуватися після 2007 року. The pranato system була створена у відповідь на принизливе повстання у в’язничній системі Венесуели, яка і без того була відома своєю жорстокістю та хаотичністю.
У травні 2011 року 26-річний pranato утримував близько 4 тис. співробітників сил безпеки упродовж 27 днів у в’язниці Родео в штаті Міранда, всього за 40 кілометрів на схід від Каракаса, що стало цирком для засобів масової інформації. Тодішній президент Уго Чавес створив Міністерство пенітенціарної служби з наказом забезпечити, щоб подібні події більше ніколи не збентежили його.
Так була впроваджена the Pranato System. Упродовж багатьох років мовчазна угода між державною владою та the pranes полягала в тому, що держава дозволяла і навіть захищала існування кримінальних структур у в’язницях в обмін на «порядок» у в’язницях.
Після рішення про передачу управління в’язницями в руки ув’язнених the pranes поширили свою діяльність далеко за межі в’язничних стін. Найуспішнішою з тюремних банд стала банда Tren de Aragua, яка перетворилася на транснаціональне злочинне угруповання, що діє в Колумбії, Чилі та Перу, використовуючи міграційні шляхи та експлуатуючи венесуельських мігрантів.
Dmytro Yagunov 