Обвинувачення викликало кількох свідків, які засвідчили, що, перебуваючи під вартою, Тоні зробив добровільну заяву, в якій зізнався у вбивствах. Помічник прокурора штату Ромза засвідчила, що вона записала усну заяву Тоні. Тоні переглянув заяву, зробив одне незначне доповнення і підписав її, сказавши Ромзі, що вона є добровільною і точною.
У заяві зазначалося, що Тоні був членом банди the El Rukn упродовж 16 років до 1983 року і що Девід Келлі також був членом the El Rukn. У ніч стрілянини Келлі прийшов до будинку, де був присутній Тоні, і поскаржився, що «троє бовдурів намагалися напасти на нього зі зброєю» і що вони «сидять у Гарольда … і грають у пістолетні ігри».
Тоні дав свідчення і показав, що заява була неправдивою; він підписав її в рамках угоди зі слідчими про те, що його звинуватять у ненавмисному вбивстві, а не в умисному вбивстві. Він розповів, що співробітники поліції сказали йому, що, оскільки на місці злочину був знайдений ніж, вони звинуватять його лише в ненавмисному вбивстві і переселять його сім’ю, якщо він підпише заяву і буде співпрацювати з розслідуванням інших злочинів, скоєних за участю банди the El Rukn. Він заявив, що співробітники поліції били його під час допиту.
Alvin Toney, Petitioner-Appellee, Cross-Appellant, v. Howard A. Peters, Iii, Director, Department of Corrections, State of Illinois, Respondent-Appellant, Cross-Appellee, 48 F.3d 993 (7th Cir. 1995). US Court of Appeals for the Seventh Circuit – 48 F.3d 993. Argued Nov. 8, 1994. Decided Feb. 23, 1995
Dmytro Yagunov 