Корупція у в’язницях є глобальною проблемою, яка серйозно впливає на права людини ув’язнених та їхніх сімей, а також продовжує підривати доступ до правосуддя та зусилля з реформування пенітенціарної системи. Корупція має різні форми і масштаби, але включає в себе вимагання персоналом дрібних хабарів в обмін на задоволення базових потреб ув’язнених, контрабанду, наприклад, телефонів або наркотиків, а також широкомасштабне привласнення коштів, сексуальну корупцію і насильство. Хоча існує певне визнання того, що корупція є основною проблемою в ефективному управлінні в’язницями та захисті прав людини ув’язнених, вона залишається поширеною проблемою в усіх регіонах, особливо там, де є переповненість в’язниць.
Тюремний персонал часто опиняється в центрі звинувачень у корупції, особливо в умовах переповненості та поганих умов тримання під вартою. У звіті за 2023 рік детально описано, як у Пакистані заможні ув’язнені мають доступ до здорової їжі, і, як повідомляється, невеликій кількості з них навіть дозволено відбувати покарання у приватних лікарнях, тоді як бідніші повинні платити хабарі, щоб отримати базові ліки, такі як знеболювальні.
Там, де домінують організовані злочинні угруповання, або де в’язниці перебувають під їхнім спільним чи самоуправлінням, корупція є широко розповсюдженою. У Гватемалі, наприклад, корумпований тюремний персонал співпрацює з ув’язненими, формуючи банди, які ефективно контролюють в’язниці, і є повідомлення про те, що високопоставлені тюремні чиновники також беруть участь у цьому через мережі хабарництва і торгівлі впливом. У Чилі більше половини опитаних нещодавно тюремних працівників повідомили, що їм відомо про корупційні дії колег (63%) і незаконну діяльність тюремного персоналу з ув’язненими (57,8%), що свідчить про високий рівень безкарності. У Мавританії розслідування співпраці тюремного персоналу з наркоторговцями висвітлило серйозні проблеми з корупцією у в’язницях країни. Оскільки майже половина ув’язнених відбуває покарання за злочини, пов’язані з наркотиками, корупція підживлюється значними прибутками від наркоторгівлі, що дозволяє наркоторговцям продовжувати свою діяльність у в’язницях за співучасті деяких співробітників.
Докладаються певні зусилля для розслідування і притягнення до відповідальності посадових осіб, підозрюваних у корупції, але в деяких випадках є ознаки того, що такі зусилля є поверхневими або недостатніми, особливо там, де корупція поширена повсюдно.
У Північній Македонії ЄКЗК повідомив про свою давню стурбованість наслідками «ендемічної корупції», особливо в одній в’язниці, яка впливає на «кожен аспект тюремного життя через широкий спектр пропонованих послуг, вражаючі та різноманітні випадки пасивної та активної корупції, що спостерігаються, та її проникнення в спосіб дій персоналу». Хоча були вжиті певні заходи для вирішення цієї проблеми, вони не принесли очікуваних результатів, не в останню чергу тому, що до неї був причетний вищий керівний склад.
Поліцейське розслідування в одній з найбільших в’язниць Нової Зеландії призвело до численних звинувачень у корупції, але, як повідомляється, також не змогло усунути проблему. В Індонезії в березні 2024 року антикорупційний орган країни заарештував 15 співробітників за звинуваченнями у вимаганні грошей від ув’язнених у період між 2019 і 2023 роками, які пропонували скоротити термін одиночного ув’язнення при надходженні до слідчих ізоляторів, а також інформацію про те, коли будуть заплановані перевірки, щоб можна було приховати контрабанду.
У Великій Британії з 2020 року за постачання наркотиків ув’язненим було заарештовано 161 співробітника в’язниці, причому кількість арештів помітно зросла з 34 у 2020 році до 47 у 2023 році. За чотири роки кількість розслідувань контрабанди наркотиків тюремним персоналом зросла на 162%, досягнувши 435 у 2023 році, тоді як загальна кількість розслідувань щодо персоналу зросла на 160%, склавши 720 у минулому році. У Шотландії тюремний офіцер був засуджений до шести років і трьох місяців ув’язнення за контрабанду наркотиків і мобільних телефонів після розслідування, яке було ініційоване збільшенням кількості наркотиків у камерах. Є також випадки звільнення персоналу, як, наприклад, у Нідерландах, де в період між 2020 і 2023 роками 160 співробітників були звільнені за порушення доброчесності, в тому числі за хабарництво.
Окрім таких випадків індивідуальної відповідальності, антикорупційні стратегії та зусилля з подолання корупції в місцях позбавлення волі все частіше стоять на порядку денному урядів, а також тюремних адміністрацій. Наприклад, Департамент в’язниць Кіпру оголосив про плани модернізації своєї пенітенціарної системи з метою зменшення переповненості та боротьби з корупцією, а також про тверду прихильність до нульової толерантності та заходи, що вживаються для боротьби з корупцією. У Колумбії Інститут виконання покарань у співпраці з Міністерством юстиції розпочав кампанію під назвою «Súmate, Soy Transparente» («Приєднуйся, я підзвітний»), спрямовану на тюремний персонал по всій країні з метою боротьби з корупцією у в’язницях.
Новий посібник для моніторів, опублікований у 2024 році Міжнародною тюремною реформою та Антикорупційним ресурсним центром U4 з питань корупції, спрямований на підтримку моніторів утримання під вартою. Завдяки їхньому унікальному доступу до в’язниць для оцінки та документування доказів корупції, посібник має на меті підвищити спроможність та знання моніторів, щоб вони могли сприяти антикорупційним заходам у в’язницях.
Dmytro Yagunov 