13.11.2020 ЄКЗК опублікував звіт за результатами відвідування місць несвободи Португалії
Основним напрямком спеціального візиту у грудні 2019 року було посилення захисту осіб, позбавлених волі, від жорстокого поводження з боку працівників Судової поліції (Polícia Judiciária), Поліції громадської безпеки (Polícia de Segurança Pública) та Національної республіканської гвардії (Guarda Nacional Republicana).
Це включало перевірку ефективності розслідування заяв про жорстоке поводження з боку представників органів правопорядку.
Ще одним об’єктом уваги Комітету було поводження з різними категоріями ув’язнених, особливо з ув’язненими, до яких було застосовані заходи дисциплінарної ізоляцієї, а також із вразливими в’язнями.
Делегація Комітету також переглянула ситуацію пацієнтів, які перебувають у психіатричній клініці Santa Cruz do Bispo Prison.
Загалом співпраця з делегацією Комітету упродовж всього візиту, була чудовою. Однак принцип співпраці, викладений у ст. 3 Конвенції, також вимагає вжиття рішучих кроків для покращення ситуації у світлі основних рекомендацій Комітету. У цьому контексті Комітет сподівається, що влада Португалії вживатиме конкретних заходів для вирішення реальної та постійної проблеми жорстокого поводження з боку працівників органів правопорядку. Потрібні подальші дії щодо рекрутування, навчання та менеджменту персоналу органів правопорядку, а також забезпечення ефективного розслідування заяв про жорстоке поводження.
Органи правопорядку
Як і у 2016 році, більшість осіб, з якими делегація Комітету мала зустріч, заявили, що з ними поводилися належним чином упродовж їхнього перебування під поліцейською вартою. Тим не менш, від затриманих знову надійшла значна кількість заяв осіб щодо жорстокого поводження під час затримання, а також під час перебування у відділеннях поліції. Стверджуване жорстоке поводження полягало в основному в ляпасах, ударах руками та ногами по тілу та/або голові, а в деяких також у випадках використанням кийків або палиць. Також надходили звинувачення у словесних образах та застосуванні надмірно тугих наручників. Комітет запитує інформацію про стан розслідувань принаймні дев’яти випадків стверджуваного фізичного жорстокого поводження, детально описаних у самому звіті.
Висновки делегації Комітету свідчать про те, що жорстоке поводження, особливо щодо осіб африканського походження та іноземних громадян, є нерідким явищем. Португальська влада повинна визнати, що жорстоке поводження з боку поліцейських є фактом, і що це аж ніяк не результат окремих дій декількох ізгоїв-офіцерів. Комітет пропонує ряд рекомендацій щодо боротьби з жорстоким поводженням, що охоплюють прийом на роботу, навчання (включаючи методи опитування та розслідування), підзвітність та розвиток поліцейської культури, яка розглядає використання до жорстокого поводження як ознаку професійної непридатності. Крім того, усі поліцейські дільниці мають бути обладнані аудіо- та відеозаписувальною апаратурою для запису допитів поліції.
Щодо ефективності розслідувань заяв про жорстоке поводження з боку працівників органів правопорядку, Комітет наголошує на важливості забезпечення того, щоб такі розслідування проводилися оперативно та ретельно. З цією метою Комітет рекомендує надати Генеральній прокуратурі додаткові ресурси. Потрібні конкретні дієві процедури для забезпечення того, щоб всякий раз інформація про кожен випадок стверджуваного жорстокого поводження або тілесне ушкодження, що свідчить про жорстоке поводження, направлялася до прокуратури від тюремної адміністрації, представника Генеральної прокуратури чи Генеральної інспекції внутрішніх справ (IGAI) упродовж 48 годин, щоб визначити, чи необхідна судово-медична експертиза, і які подальші слідчі дії необхідні. Крім того, Комітет рекомендує, щоб дисциплінарний процес проходив паралельно з розслідуванням кримінальних справ, враховуючи дуже тривалі періоди (5 і більше років), необхідні для судового розгляду відповідної кримінальної справи.
Що стосується гарантій від жорстокого поводження, то права затриманих осіб повідомляти члена сім’ї чи довірену особу про своє затримання та мати доступ до лікаря реалізовувалося в цілому задовільно. Однак більшість опитаних осіб заявили, що зустрічалися лише з адвокатом ex officio у судовому засіданні перед суддею. Комітет повторно заявляє, що особи, затримані поліцією, повинні мати право на доступ до адвоката з моменту затримання. Крім того, Комітет стурбований тим, що не кожен випадок затримання реєструється поліцією.
Пенітенціарні установи
Переважна більшість ув’язнених, яких зустріла делегація Комітету у закладах, що були відвідані, заявили, що співробітники в’язниці ставились належним чином до них. Тим не менше, було отримано ряд заяв про жорстоке поводження з ув’язненими з боку в’язничних працівників, зокрема, у Caxias Prison, Lisbon Central Prison та Porto Prison. Стверджується, що жорстоке поводження полягало у ляпасах, ударах рукою та ногою, а також ударами кийком по тілу та/або голові. Комітет проводить ряд спостережень, щоб покращити нагляд за методами реагування на масові заворушення у пенітенціарних установах, і він висловлює свої наполегливі застереження щодо використання вогнепальної зброї та інших засобів примусу, таких як світлошумові гранати та сльозогінний газ у пенітенціарних установах. Португальській владі пропонується переглянути Положення 2009 року про застосування засобів примусу у пенітенціарних установах.
Комітет із задоволенням відзначив прогрес, досягнутий у скороченні загальної чисельності ув’язнених у межах своїх можливостей, одночасно зазначивши, що деякі пенітенціарні установи продовжують працювати на 120% або більше від їх офіційної місткості. Комітет також зазначив, що заходи, вжиті у відповідь на пандемію COVID-19, ще більше зменшили кількість ув’язнених, і він вважає, що ці заходи, покликані утримувати тюремне населення в керованих межах, повинні впроваджуватися на постійній основі.
Що стосується житлових умов, то у закладах, які відвідували, Комітет виявив суміш як пристойних, так і незадовільних житлових приміщень. Наприклад, камери для новоприбулих ув’язнених у крилі «D» у Lisbon Central Prison були особливо занедбаними та брудними, так само як і також приміщення та гуртожитки, які використовувалися для розміщення новоприбулих засуджених або обвинувачених у сексуальних злочинах у Caxias Prison.
Ситуацію у Caxias Prison ще більше погіршило переповнення (наприклад, 14 осіб у камері площею 33 м.кв.), де ув’язнені утримувались у своїх гуртожитках по 22 години на день. Подібна ситуація була характерною для утримання ув’язнених, обвинувачених у сексуальних злочинах у Setúbal Prison. Такі умови можна вважати рівними нелюдському та принизливому поводженню.
У Porto Prison переповненість була помітною рисою, і Комітет рекомендує, щоб в одиночних камерах площею 7 м.кв. утрумувався лише один ув’язнений замість двох, а усі спільні приміщення мали б забезпечити 4 м.кв. житлової площі на одного ув’язненого, не включаючи санітарний простір. Комітет також рекомендує португальській владі докласти зусиль, щоб запропонувати всім ув’язненим відповідний спектр конструктивної діяльності у в’язницях Caxias, Lisbon Central, Porto and Setúbal, а також розробити програму цілеспрямованої діяльності для ув’язнених у Lisbon Judicial Police Prison, де режим залишається незадовільним.
Що стосується охорони здоров’я у пенітенціарних установах, то у звіті Комітету протиставляється ситуація між Porto Prison, де функціонувала належним чином забезпечена ресурсами та добре працююча служба охорони здоров’я, та Lisbon Central Prison, де були очевидними високий рівень змін у складі персоналу, нерівність умов праці персоналу, зниження мотивації персоналу та відсутність командного підходу.
Щодо фіксації травм, отриманих у насильницький спосіб або внаслідок застосуванням сили у пенітенціарних установах, Комітет вітає введення Генеральним директором в’язничної системи Циркуляру № 1/2017, який відображає стандарти Комітету з цього приводу. Водночас, Комітет вважає, що існує можливість для того, щоб Циркуляр став більш ефективним на практиці шляхом посиленого навчання, систематичного фотографування усіх травм та безпосереднього повідомлення до IGAI та Генеральної прокуратури про такі події.
Крім того, у Комітету продовжує викликати занепокоєння проблема застосування хімічних засобів утримання у в’язницях, особливо в Lisbon Central Prison.
Комітет зазначає, що у відвіданих в’язницях встановлено брак кадрового забезпечення, як і раніше, внаслідок чого персоналу явно не вистачає можливостей та ресурсів, щоб належним чином працювати із завеликою чисельністю різноманітного в’язничного контингенту, іу зв’язку з чим Комітет рекомендує здійснити додатковий добір персоналу.
Дисциплінарні процедури у пенітенціарних установах в цілому були задовільними, хоча запобіжні заходи щодо можливих порушень прав мають бути посилені, а процедури розслідування та прийняття рішення про дисциплінарне правопорушення прискорені. Крім того, захід тимчасової ізоляції (cautelar) не має тривати довше декількох годин без пред’явлення офіційних обвинувачень та запровадження наглядових гарантій, включаючи право на звернення до незалежного органу, якщо цей захід вимагається протягом більш тривалого періоду. Португальська влада має внести відповідні зміни до використання цього заходу. Що стосується одиночного ув’язнення як дисциплінарного стягнення, то Комітет вітає політику, запроваджену the Portuguese Prison Administration щодо ненакладення дисциплінарних стягнень у вигляді одиночного ув’язнення тривалістю більше 14 днів до внесення змін до Закону 115/2009 про виконання кримінальних санкцій. Комітет рекомендує також обмежити дисциплінарне покарання до утримання в камері (POA) максимум 14 днями.
Контакти із зовнішнім світом в цілому підтримуються на належному рівні. Водночас залишається необхідність запровадити єдину систему внутрішніх скарг, якій би довіряли ув’язнені. Комітет з нетерпінням чекає, що йому нададуть інформацію про нову систему скарг, що наразі розробляється.
Психіатрична клініка Santa Cruz do Bispo Prison
Висновки візиту 2019 року ще раз демонструють, що психіатрична клініка Santa Cruz do Bispo Prison залишається схожою на в’язницю і не може створити належне терапевтичне середовище для догляду та лікування пацієнтів з психічними розладами. Без сумніву, перебування та лікування багатьох пацієнтів, які перебувають у цій клініці, цілком може означати нелюдське та принизливе поводження. Зазначаючи це, Комітет визнає, що португальська влада намагається знайти належне вирішення цієї неприйнятної ситуації.
До закриття психіатричної клініки Комітет рекомендує докласти усіх можливих зусиль для подальшого зменшення кількості пацієнтів, які перебувають у закладі, та запровадження структурованої програми терапевтичних заходів для пацієнтів. Крім того, суттєве збільшення чисельності персоналу медсестр та медичних працівників, а також заміна працівників в’язниць, які працюють у палатах, є важливими кроками у боротьбі з насильством та залякуванням серед самих пацієнтів. Крім того, необхідно набрати кваліфікованих спеціалістів, відповідальних за проведення лікувальних та реабілітаційних заходів, щоб покращити спектр та кількість цілеспрямованих заходів, які пропонуються пацієнтам у клініці.
Делегація Комітету виявила, що у лікарні часто вдаються до використання препаратів pro re nata (PRN) (так званих «SOS ліків»), особливо у вечірні та вихідні дні, коли психіатр є відсутнім. Ризики, пов’язані з такою практикою, повинні бути усунені шляхом складання вказівок щодо регулювання прийому PRN-медикаментіввідповідно до правил, встановлених Комітетом. Крім того, слід передбачити можливість оплати праці психіатрів поза робочим часом, коли вимагається їх присутність у психіатричній клініці.
Комітет знову рекомендує розробити спеціальні письмові вказівки щодо застосування засобів приборкання для психіатричних пацієнтів у закладах Міністерства юстиції відповідно до вимог Комітету. Що стосується більш конкретно кімнат для усамітнення, які, як відомо, викликають дезорієнтацію та занепокоєння у деяких пацієнтів, Комітет рекомендує, щоб їх застосування було належним чином регламентовано та забезпечено рядом гарантій, як зазначено у доповіді. Крім того, в принципі Комітет заохочує португальську владу повністю скасувати застосування дисциплінарних стягнень до пацієнтів, які проходять судово-медичні психіатричні експертизи.
Portuguese prisons ‘worst in EU’
Dmytro Yagunov 